зчеплення

зчеплення
-я, с.
1) Дія за знач. зчепити і стан за знач. зчепитися 1), 2). Зчеплення молекул.
••

Зче́плення ге́нів — сумісне передавання від одного з батьків нащадкам генів, що є в одній хромосомі.

2) Поєднання, взаємний зв'язок.
3) тех. Пристрій, за допомогою якого зчіплюють між собою машини, вагони і т. ін. || Механізм автомобіля або трактора, що з'єднує двигун із трансмісією та дає змогу тимчасово роз'єднувати їх під час перемикання передач, гальмування і зупинки.
4) тех. Кілька сільськогосподарських машин, залізничних платформ і т. ін., зчеплених разом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "зчеплення" в других словарях:

  • зчеплення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • 65.060.10 — Сільськогосподарські трактори та причепи ГОСТ 4.40 84 СПКП. Тракторы сельскохозяйственные. Номенклатура показателей. Взамен ГОСТ 4.40 74 ГОСТ 3481 79 (ИСО 6489 1 80, ИСО 6489 2 80) Тракторы сельскохозяйственные. Тягово сцепные устройства. Типы,… …   Покажчик національних стандартів

  • Украинский язык — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинский язык (значения). Украинский язык Самоназвание: Українська мова Страны …   Википедия

  • абордаж — у, ч. Старовинний спосіб морського бою – зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою. •• Бра/ти на аборда/ж су/дно атакувати судно способом абордажу …   Український тлумачний словник

  • автозчеплення — я, с. Пристрій для автоматичного зчеплення вагонів і локомотивів …   Український тлумачний словник

  • зв'язність — ності, ж. 1) Властивість за знач. зв язний 1), 2). 2) спец. Ступінь зчеплення частинок ґрунту …   Український тлумачний словник

  • зубчастий — а, е. Який має зубці, із зубцями (див. зубець). || Який здійснюється за допомогою коліс, що мають зубці. Зубчасте зчеплення …   Український тлумачний словник

  • кардановий — а, е, спец. Прикм. до кардан. Карданове зчеплення …   Український тлумачний словник

  • колізія — ї, ж. 1) Зіткнення протилежних поглядів, прагнень, інтересів. || Зображення життєвих конфліктів і боротьби в художньому творі. 2) юр. Взаємна невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини. •• Колі/зія зако/нів… …   Український тлумачний словник

  • магнезія — ї, ж. 1) Білий пухкий порошок, що являє собою оксид (палена магнезія. В спортивній гімнастиці та важкій атлетиці – порошок для покращання зчеплення спортивного снаряду (брусів перекладини, грифу штанги) з руками спортсмена. 2) Гідроксид карбонат… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»